// // // // // //

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в knigolub

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 10.01.2010
Записей:
Комментариев:
Написано: 131

Здравствуйте, уважаемые ПЧ!

Наше литературное кафе-сообщество открыто для всех желающих поделиться любой информацией о ХУДОЖЕСТВЕННЫХ книгах, писателях, литературных мероприятиях.

Просьба внимательно прочитать правила написания постов и поведения в данном сообществе. Пожалуйста, используйте цивилизованные методы ведения дискуссии и помните об авторских правах.

При оформлении поста соблюдайте следующие правила:

1. В заголовке поста указывайте автора и название произведения.

2. Если пост состоит из обзора нескольких книг, то указывайте тематику произведений (пример - обзор американской литературы 20 века, обзор медицинской литературы). Часть текста, кроме обзора первой книги, убирайте под кат. (используйте функцию [more =])

3. Обложка книги (иллюстрации и т.п.) должна находиться справа от текста.

4. Обязательно проставляйте тег с фамилией автора.

5. Допускаются ссылки на файлообменники, онлайн-библиотеки, книжные магазины.

6. Обязательно включите пост в одну из существующих рубрик.

7. Запрещена любая реклама, не соответствующая тематике сообщества.

8. Возможно размещение постов на тему купли-продажи книг.

Модераторы указаны в списке друзей сообщества.

ЛЮБЫЕ КНИГИ ДОСТУПНЫЕ В СООБЩЕСТВЕ ДЛЯ СКАЧИВАНИЯ ПРЕДНАЗНАЧЕНЫ ТОЛЬКО ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ И РЕКЛАМЫ ПРОИЗВЕДЕНИЯ. ВСЕ ПРАВА ОСТАЮТСЯ ЗА ПРАВОВЛАДЕЛЬЦАМИ.


Самые богатые писатели мира

Вторник, 25 Февраля 2014 г. 23:51 + в цитатник
Ayunru (knigolub) все записи автора

Некоторое время назад я искала список самых богатых писателей мира. Казалось бы, в наше время есть списки на любой вкус и цвет, стал быть, и этот обязательно должен быть. Однако, в Рунете я подобного не нашла – то, что на многих сайтах именуется таковым, на самом деле является списком Форбс наиболее высокооплачиваемых в таком-то году писателей, а это все-таки разные вещи, хотя, конечно, тоже интересно.

Так что я решила восполнить эту нишу и привести хотя бы первую десятку самых богатых «авторов» согласно вебсайту celebritynetworth точка ком. Список именовался именно «авторов», поэтому в нем не только хорошо известные в России авторы художественной литературы. Списка по авторам художественной литературы отдельно не нашла.

1. Джоан Роулинг  — $1 млрд.3760856_ (700x565, 73Kb)
Думаю, в представлении не нуждается).
Кстати, большое уважение у меня вызывает не столько вся история с Гарри Поттером, сколько то, что она продолжает писать (под псевдонимом Роберт Гэлбрейт). Вот, кстати, ее последняя книга, совсем недавно вышедшая в России:

А остальные?
Рубрики:  Интересные факты

Метки:  

Цитата. Лоренсо Медиано. Обряд Посвящения.

Вторник, 10 Января 2012 г. 05:48 + в цитатник
Вечный_Бродяга (knigolub) все записи автора

Тот, кто хочет стать мужчиной, должен выполнять свои мужские обещания.


***


Разве можно отказаться от своих сладких надежд, не превратив при этом собственную жизнь в серое и скучное существование?


Цитата. Лоренсо Медиано. Обряд Посвящения. Клуб Семейного Досуга. Записки Книголюба.


 

Читать дальше...

Mirrored from Записки Книголюба.

Рубрики:  Цитаты

Метки:  

Рецензия. Лоренсо Медиано. Обряд Посвящения

Суббота, 07 Января 2012 г. 05:38 + в цитатник
Вечный_Бродяга (knigolub) все записи автора

 


Современные проблемы через призму прошлого

 

Сучасні проблеми через призму минулого

 

Иногда, когда уже кажется, что все интересное если не прочитано, то уж точно написано, и больше нет ничего нового под луной, в руки попадает книжка, которая в очередной раз разрушит вашу уверенность в этом. Так случилось и со мной, когда я взялась читать «Обряд посвящения» испанского автора Лоренсо Медиано, увидевший свет в начале 2010 года в «Клубе семейного досуга». Это далеко не первый успешный роман упомянутого автора, который по сей день живет и работает. Начинал он с книг, посвященных практическим советам по выживанию, а также о природе, но в недавнем времени стал писать художественную литературу и немало в этом преуспел. Серьезное увлечение автора историей, знание законов природы, достаточный писательский опыт, определенный взгляд на избранную тему и кропотливая работа над материалом – все это только подтверждает, что книга «Обряд посвящения» Лоренсо Медиано действительно современный европейский best.   Часом, коли вже здається, що все цікаве якщо не прочитано, то вже точно написано, й більше немає нічого нового під сонцем, до рук потрапляє книжка, яка в черговий раз руйнує вашу впевненість у цьому. Так сталося й зі мною, коли я взялася читати «Обряд посвячення» іспанського автора Лоренсо Медіано, що побачив світ на початку 2010 року в «Клубі сімейного дозвілля». Це далеко не перший успішний роман згаданого автора, який до сьогодні живе й працює. Починав він із книг, присвячених практичним порадам з виживання, а також про природу, але не так давно почав писати художню літературу й досяг у цьому значного успіху. Серйозне захоплення автора історією, знання законів природи, достатній письменницький досвід, власний погляд на обрану тему й копітка робота над матеріалом – все це лише підтверджує, що книга «Обряд посвячення» Лоренсо Медіано справді сучасний європейський best.


Рецензия. Лоренсо Медиано. Обряд посвящения. Записки Книголюба.

 

Продолжение... Читать здесь.

Рубрики:  Рецензии

Метки:  

Электронные библиотеки

Четверг, 21 Июля 2011 г. 10:50 + в цитатник
Gaberkon (knigolub) все записи автора Это цитата сообщения TATYSIY [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Рубрики:  Подскажите ...


Понравилось: 1 пользователю

Цитата. Александр А Милн. Я росту

Суббота, 04 Июня 2011 г. 02:46 + в цитатник
Вечный_Бродяга (knigolub) все записи автора

Ведмедик Тедді


Ведмедик, як би не хотів,
Без фіззарядки він товстіє.
Ведмедик Тедді – з товстунців,
Інакшим бути він не вміє.
Тільки одну він робить вправу –
Летить з канапи шкереберть,
А видертись – нелегка справа,
Немає сили в лапах геть.


А повнота – це щось таке,
Що вас хвилює безнастанно.
У Тедді черево гладке,
І це породжує питання:
„Чому я куций і товстенький?
– ведмедик сам себе питав. –
Якби я був собі худеньким,
То би з дивана не літав.”


Багато тижнів притисках
До шибки носика у тиші
І заздрив всім, хто там гуляв,
Щоб виглядати ще стрункіше.
Він сам собі казав щоденно:
„Напевно, доля це моя.
Нема таких, як я товстенних,
Такий опецьок тільки я.”






Рубрики:  Цитаты
Стихи

Метки:  

Критика. Алан А. Милн. Пьесы.

Пятница, 25 Марта 2011 г. 21:45 + в цитатник
NIKOR (knigolub) все записи автора

Відкриваючи Алана А. Мілна

 

Открывая Алана А. Милна

Зазвичай, стереотипи складаються якось відразу і надовго. Ми навіть про них не замислюємось, часто і не намагаємось їх переосмислити чи змінити. Так, наприклад, я вважала, що дитячий письменник назавжди зостанеться дитячим, що він просто не може писати для дорослих вдало, адже там потрібна інакша психологія та інший підхід. Виявляється, я помилялась. Мій стереотип зруйнував Алан А.Мілн, автор усім відомого «Вінні Пуха та всіх, всіх, всіх». Алан А. Мілн – чудовий дитячий письменник – був свого часу дуже популярним драматургом, писав для гумористичного журналу «Панч», але з часом його п’єси призабули. І даремно, адже це просто знахідка дотепності та блискавичного гумору. Блискучий, точний у висловлюваннях і надзвичайно легкий, Алан А.Мілн дає своєму читачу не лише заряд позитивної енергії, а й підживлює розум. Здавалося б, матеріал, із якого зазвичай створюють трагедії, у руках Мілна перетворюються на ліричні комедії. Окрім цього герої ніколи не втрачають почуття гідності, вчаться жити і намагаються змінити й себе, і довколишній світ. А сам автор за допомогою жартів і легкого гумору допомагає їм стати на цей шлях.   Обычно, стереотипы складываются  как-то сразу и надолго. Мы о них даже не задумываемся, зачастую не стараемся их переосмыслить и что-либо изменить. Так, например, я считала, что детский писатель навсегда остается детским, что он просто не может писать для взрослых удачно, ибо там нужна другая психология и другой подход. Оказывается, я ошибалась. Мой стереотип разбил Алан А. Милн, автор всем известного «Винни Пуха и всех, всех». Алан А.Милн – замечательный детский писатель – был в свое время очень популярным драматургом, писал для юмористического журнала «Панч», но со временем о его пьесах призабыли. И очень зря, ведь это просто кладезь остроумия  и искрометного юмора. Блестящий, точный в высказываниях и очень легкий, Алан А. Милн дает своему читателю не только заряд позитивной энергии, но и пищу для ума. Казалось бы, материал, из которого обычно создают трагедии, в руках Милна превращается в лирические комедии. При этом его герои никогда не теряю чувство собственного достоинства, учатся жить и пробуют изменить и себя, и окружающий мир. А сам автор с помощью шутки и легкого юмора помогает им встать на этот путь.

Читать дальше...

 

 

Рубрики:  Критика литературоведов

Метки:  

Цитати. Люко Дашвар "Молоко з кров'ю"

Воскресенье, 06 Марта 2011 г. 21:52 + в цитатник
Wolf_White_Demon (knigolub) все записи автора

 

 (380x567, 81Kb)

- Для людей краса - то кров з молоком.

А ми з тобою - малоко з кровю.

Те саме, а люди очі заплюють.



Нема у мене часу в чужі вікна довго заглядати.

Мені ще того...

ще треба встигнути втопитися.



Хіба можна було довірити кохання дню?

Людські погляди розірвали б його на шматки лише за один такий день.

І згадки б нелишилось.

Ні...

Любов - не для чужих очей.

Любов - то таємниця.

Незбагнена примха безросудного серця...



Любов - краще за життя.

І щоби це зрозуміти, треба прожити ціле життя.

 

Рубрики:  Цитаты

Метки:  

Понравилось: 1 пользователю

Цитати. Люко Дашвар "Мати все"

Пятница, 25 Февраля 2011 г. 11:45 + в цитатник
Wolf_White_Demon (knigolub) все записи автора

 (334x500, 57Kb)

 

 

 

в душі не кішки - екскаватор!!!

 


-Житиме...Хоча ми обіцяли хворому перед операцією, що "лише подумаємо над цим"

 

 


Усе розуміє про світ, та тільки за умови, що існує паралельно з ним...

Рубрики:  Цитаты

Метки:  

Понравилось: 1 пользователю

Рецензия. Юлия Галанина. Охотники за магией

Воскресенье, 23 Января 2011 г. 15:40 + в цитатник
Вечный_Бродяга (knigolub) все записи автора

Знакомство с творчеством Юлии Галаниной

 

Знайомство з творчістю Юлії Галаніної

Возможно, когда вы начнете читать «Охотники за магией» Юлии Галаниной, вам тоже придется в недоумении пробежать глазами несколько раз первые абзацы, как это довелось сделать мне. Что за Медбрат? Какое Чрево Мира? И каким образом какие-то подштанники вообще имеют отношение к магии? Однако не пугайтесь, скоро события этого незнакомого мира поглотят вас, а необычные хвостатые персонажи завоюют вашу симпатию, как и довольно оригинальный стиль писательницы, заявившей о себе в жанре фэнтези для подростков.   Можливо, коли ви почнете читати „Мисливців за магією” Юлії Галаніної, вам також доведеться зі здивуванням кілька разів перечитати перші абзаци, як це змушена була зробити я. Що за Медбрат? Яке ще Черево Світу? І яким чином якісь підштанки взагалі мають відношення до магії? Проте не лякайтеся, скоро події цього незнайомого світу поглинуть вас, а незвичайні хвостаті персонажі завоюють вашу симпатію, як і досить оригінальний стиль письменниці, що заявила про себе в жанрі фентезі для підлітків.

 

Читать далее...

Рубрики:  Рецензии

Метки:  

Рецензия. Агата Кристи. Немезида

Воскресенье, 23 Января 2011 г. 15:05 + в цитатник
Вечный_Бродяга (knigolub) все записи автора

Повернення до класики

 

Возвращение к классике

Коли більше, коли менше, але попит на детективи є завжди. Про це свідчить бодай те, що за всю (не дуже довгу, слід сказати) історію жанру з’явилося безліч їх різновидів – іронічний, фантастичний, психологічний, політичний, шпіонський, жіночий та інші детективи – на будь-який вік, кругозір та смак. Однак класика завжди лишається класикою, і ніхто не буде суперечити, що саме до когорти завше шанованих авторів належить Агата Крісті. Твори „королеви детективу” видаються та перевидаються багатьма мовами світу, а завдяки видавництву „Клуб сімейного дозвілля” та Віктору Шовкуну низка україномовних перекладів письменниці у 2010 році попвнилася ще й романом „Немезида”.   Когда больше, когда меньше, но спрос на детективы есть всегда. Об этом свидетельствует хотя бы то, что за всю (не очень длинную, стоит сказать) историю жанра появилось огромное количество их разновидностей – иронический, фантастический, психологический, политический, шпионский, женский и другие детективы – на любой возраст, кругозор и вкус. Однако классика всегда остается классикой, и никто не будет спорить, что именно к когорте всегда уважаемых авторов принадлежит Агата Кристи. Произведения «королевы детектива» издаются и переиздаются на многих языках мира, а благодаря издательству «Клуб семейного досуга» и Виктору Шовкуну ряд украиноязычных переводов писательницы в 2010 году пополнился еще и романом «Немезида».

Читать дальше...

Рубрики:  Рецензии

Метки:  

Рецензия. Франсуаза Бурден. Оковы прошлого

Воскресенье, 23 Января 2011 г. 15:00 + в цитатник
Вечный_Бродяга (knigolub) все записи автора

Истории о жизни

 

Історії про життя

Литература богата и разнообразна, однако, невзирая на увлечение фантастикой, фэнтези и другими, отдаленными от жизни жанрами, много людей все же любят читать о вещах им известных и близких. Есть также и писатели, которые не гонятся за новыми веяниями в литературе, а просто пишут о том, что хорошо знают. К числу именно таких писательниц принадлежит и Франсуаза Бурден, успешный современный французский автор, которая выдала уже около 50 бестселлеров. По-видимому, ее произведения следует отнести к жанру любовных или женских романов, однако есть в них что-то больше, чем просто истории о любви. Размышляя над романом «Оковы прошлого», я бы сказала, что ему свойственны как черты любовного романа, так и романа психологического, семейного, что делает его значительно интереснее и приятнее для чтения. Лишенный претензий на шедевральность или какую бы то ни было авторскую амбициозность относительно его долгой жизни в человеческой памяти, это произведение, тем не менее, – хорошая возможность отдохнуть и от слишком умных книг, и от надоевшей массовой литературы, и от серых будней.   Література багата і різноманітна, однак незважаючи на захоплення фантастикою, фентезі та іншими, віддаленими від життя жанрами, багато людей все ж любить читати про речі їм відомі та близькі. Є також і письменники, що не женуться за новими віяннями у літературі, а просто пишуть про те, що добре знають. До числа саме таких письменниць належить і Франсуаза Бурден, успішна сучасна французька авторка, що видала вже близько 50 бестселерів. Мабуть, її твори слід віднести до жанру любовних чи жіночих романів, та проте є в них щось більше, ніж просто історії про кохання. Розмірковуючи над романом „Пута минулого”, я би сказала, що йому властиві як риси любовного роману, так і роману психологічного, сімейного, що робить його значно цікавішим та приємнішим для читання. Позбавлений претензій на шедевральність чи яку б там не було авторську амбіційність щодо його тривалого життя у людській пам’яті, цей твір, тим не менше, – гарна можливість відпочити і від надміру розумних книжок, і від обридлої масової літератури, і від сірої буденщини.

Читать дальше...

 

 

Рубрики:  Рецензии

Метки:  

Рецензия. Александр А Милн. Я росту

Воскресенье, 23 Января 2011 г. 14:30 + в цитатник
Вечный_Бродяга (knigolub) все записи автора

Вірші для найменших

 

Стихи для самых маленьких

Чи знаєте ви Вінні Пуха? Безперечно! Цей гладкий ведмедик, що страшенно любить мед – чи не найвідоміший персонаж дитинства колишніх і нинішніх поколінь. Чи в інтерпретації радянського перекладача та поета Бориса Заходера, чи то в оригінальній версії англійського письменника Александра Алана Мілна. Однак чи знаєте ви, з чого усе починалося? Хтось скаже, що мабуть, з Кристофера Робіна, сина письменника, для якого й були вигадані ці всі історії про Вінні Пуха та його друзів. Однак усе починається з малого, і цей славнозвісний товстун також уперше з’явився не книжці, так би мовити, про себе, а у збірці віршів „Коли ми були дуже маленькими” (When We Were Very Young), що вийшла 1924 року. На жаль нам мало відома уся творча спадщина Александра Мілна, серед якої і прекрасні п’єси, і гумористичні оповіданні, і цікаві романі, і вірші для дітей, особливо якщо говорити про україномовний варіант. Однак, як це часто трапляється, нашим дітям щастить більше (і це добре!), оскільки зазначену збірку цього року „Клуб сімейного дозвілля” видав під назвою „Я росту! Вірші для найменших” у перекладі Мар’яни Савки.   Знаете ли вы Винни Пуха? Бесспорно! Этот толстый мишка, который ужасно любит мед, – один из самых известных персонажей детства предыдущих и нынешних поколений. То ли в интерпретации советского переводчика и поэта Бориса Заходера, то ли в оригинальной версии английского писателя Александра Алана Милна. Однако знаете ли вы, с чего все начиналось? Кто-то скажет, что, по-видимому, с Кристофера Робина, сына писателя, для которого и были придуманы все эти истории о Винни Пухе и его друзьях. Однако все начинается с малого, и этот знаменитый толстяк также впервые появился не в книге, так сказать, о себе, а в сборнике стихов «Когда мы были очень маленькими» (When We Were Very Young), которая вышла в 1924 году. К сожалению, нам малоизвестно всё творческое наследие Александра Милна, среди которого и прекрасные пьесы, и юмористические рассказы, и интересные романы, и стихи для детей, особенно если говорить об украиноязычном варианте. Однако, как это часто случается, нашим детям везёт больше (и это хорошо!), поскольку упомянутый сборник выдал в этом году «Клуб семейного досуга» под названием «Я росту! Стихи для самых маленьких» в переводе Марьяны Савки.

 

Читать дальше...

Рубрики:  Рецензии

Метки:  

Рецензия. Василь Шкляр. Залишинець

Воскресенье, 23 Января 2011 г. 14:02 + в цитатник
Вечный_Бродяга (knigolub) все записи автора

Залишенець

 

Залишенець

Василь Шкляр – чільний представник сучасної української літератури, що працює у різних жанрах. Однак, безперечно, подією останнього часу у його творчості став вихід роману „Залишенець”, що писався довгі 13 років. Одне це вже наштовхує на думку, що автор не мав наміру привабити читачів гостросюжетністю, незвичною інтригою чи чимось подібним. По-друге, те, що книжка присвячена надзвичайно драматичним подіям української історії початку 1920-х років, також викликає повагу. Надто важкий та неоднозначний це був час, то ж мало хто візьме його за тло для свого твору. Та й неможливо сказати, чи це історичний роман, чи суто художній, а еклектика, як відомо, завжди на рівень вища від чистих стилів, тим більше така майстерна.   Василий Шкляр – известный представитель современной украинской литературы, который работает в разных жанрах. Однако, бесспорно, событием последнего времени в его творчестве стал выход романа «Залишенець», который писался долгие 13 лет. Один этот факт уже наталкивает на мысль, что автор не намеревался привлечь читателей остросюжетностью, необычной интригой или чем-то подобным. Во-вторых, то, что книга посвящена чрезвычайно драматическим событиям украинской истории начала 1920-х лет, также вызывает уважение. Слишком тяжелое и неоднозначное это было время, потому немногие возьмут его за основу для своих произведений. Да и невозможно сказать, исторический ли это роман или сугубо художественный, а эклектика, как известно, всегда на уровень выше чистых стилей, тем более такая искусная.

Читать дальше...

Рубрики:  Рецензии

Метки:  

Рецензия. Брэм Стокер. Дракула

Воскресенье, 23 Января 2011 г. 13:51 + в цитатник
Вечный_Бродяга (knigolub) все записи автора

„Дракула” Брема Стокера з точки зору сьогодення

 

«Дракула» Брема Стокера с точки сегодня

Як усюди, в літературі є свої віяння і моди. І якщо говорити про останні роки, можна помітити, що після жіночих детективів, романів-загадок і фентезі знову на гребінь популярності вийшла література про вампірів. Колись, у кінці ХІХ століття Європа уже переживала своєрідний бум захоплення непомерлими, і саме у той час з’явився „Дракула” Брема Стокера, що на сьогодні є класикою жанру. Однак яким на тлі сучасних творів виглядає цей твір? Ось питання, на яке мені хотілося б дати відповідь.   Как и везде, в литературе есть свои веяния и моды. И если говорить о последних годах, можно заметить, что после женских детективов, романов-загадок и фэнтези опять на гребень популярности вышла литература о вампирах. Когда-то, в конце ХІХ века Европа уже переживала своеобразный бум увлечения неумершими, и именно в то время появился «Дракула» Брема Стокера, который на сегодня является классикой жанра. Однако каким на фоне современных произведений выглядит это произведение? Вот вопрос, на который мне хотелось бы дать ответ.

 

 

Читать дальше...

Рубрики:  Рецензии

Метки:  

Рецензия. Дейкр Стокер. Айєн Голт. Дракула: Повстання мерців

Воскресенье, 23 Января 2011 г. 13:48 + в цитатник
Вечный_Бродяга (knigolub) все записи автора

„Стокер все набрехав”

 

«Стокер все наврал»

Хто захоплюється літературою про вампірів, то, безперечно, читав класику – „Дракулу” Брема Стокера – або принаймні побіжно знає сюжет роману. Цей твір кінця ХІХ століття – не перший і, як хтось може зазначити, не найкращий серед собі подібних, став, однак, джерелом натхнення для багатьох письменників. Проте мені хотілося б виокремити з загальної маси вампірської літератури твори, написані саме як продовження славнозвісного „Дракули” Стокера, а зокрема книжку „Дракула. Повстання мерців” Дейкра Стокера та Айєна Голта. З трьох причин: по-перше, це нова книжка, що побачила світ у жовтні 2009, а в українському перекладі вийшла на початку 2010 року; по-друге, це єдиний, наскільки мені відомо, офіційно визнаний сіквел роману Брема Стокера; а по-третє, Дейкр Стокер і справді далекий родич уславленого письменника.   Кто увлекается литературой о вампирах, то, бесспорно, читал классику – «Дракулу» Брема Стокера – или, по крайней мере, бегло знает сюжет романа. Это произведение конца ХІХ столетия – не первое и, как кто-то может заметить, не наилучшее среди себе подобных, стало, однако, источником вдохновения для многих писателей. Однако мне хотелось бы выделить из общей массы вампирской литературы произведения, написанные именно как продолжение знаменитого «Дракулы» Стокера, а в частности книгу «Дракула. Восстание мертвецов» Дейкра Стокера и Айена Голта. По трем причинам: во-первых, это новая книга, которая увидела мир в октябре 2009, а в украинском переводе вышла в начале 2010 года; во-вторых, это единственный, насколько мне известно, официально признанный сиквел романа Брема Стокера; а в-третьих, Дейкр Стокер и действительно дальний родственник прославленного писателя.

Читать дальше...

Рубрики:  Рецензии

Метки:  

Рецензия. Сергей Пономаренко. Проклятие рукописи

Воскресенье, 23 Января 2011 г. 13:40 + в цитатник
Вечный_Бродяга (knigolub) все записи автора

«Проклятие рукописи», или К чему приводят неконтролируемые желания

 

„Прокляття рукопису”, або До чого призводять неконтрольовані бажання

Романы, в которых фигурируют секретные братства или некие древние артефакты, в наши дни не новость. Можно даже сказать, мы переживаем самый пик литературы такого типа при всеобщем стремлении к раскрытию многочисленных загадок, щедро подаренных нам историей. Естественно, много и желающих написать о таких загадках, подать свое видение того или иного вопроса, хотя далеко не всем удается совместить буйную фантазию и увлечение историей (не всегда профессиональное) с писательским мастерством. Вот и получается, что подобные романы тоже стали чуть ли не бульварным чтивом, которое выпускается большими тиражами в мягкой обложке и предназначается для повсеместного чтения в транспорте. Однако стоит заметить, что все же есть книги и авторы, которые, как и раньше, не опускаются до такого уровня и пишут не только интересно, но и качественно. Думаю, к числу таких писателей относится и Сергей Пономаренко.   Романи, в яких фігурують секретні братства або якісь давні артефакти, в наші дні не новина. Можна навіть сказати, ми переживаємо кульмінаційний момент літератури такого типу на тлі загального прагнення до розкриття численних загадок, щедро подарованих нам історією. Природно, багато й охочих писати про такі загадки, подати своє бачення того або іншого питання, хоча далеко не всім вдається поєднати бурхливу фантазію і захоплення історією (не завжди професійне) з письменницькою майстерністю. Ось і виходить, що подібні романи теж стали мало не бульварним чтивом, що випускається великими накладами у м'якій обкладинці і призначається для повсюдного читання у транспорті. Проте варто відзначити, що все ж є книги й автори, які, як і раніше, не опускаються до такого рівня і пишуть не тільки цікаво, а й якісно. Думаю, до числа таких письменників належить і Сергій Пономаренко.

Читать дальше...

Рубрики:  Рецензии

Метки:  

Поиск сообщений в knigolub
Страницы: [3] 2 1 Календарь